Ковбаски в пиві Guinness: вечеря для справжніх епікурейців (і трохи для ельфів)

Якщо у вашому холодильнику є пляшка темного пива, а в душі живе маленький гурман — цей рецепт для вас.
Ну або для вас після третього кухля. Бо готувати з Гіннесом — це не просто вечеря, це маленька кулінарна пригода зі смаком Ірландії, ароматом смаженої цибулі та мріями про те, як ви з Джеймі Олівером тушкуєте ковбаски під дощем на скелястому узбережжі.

📜 Історична справка про Guinness (той самий чорний скарб Ірландії)

Усе почалося ще 1759 року, коли ірландець Артур Ґіннесс (Arthur Guinness) вирішив, що світ заслуговує на щось краще, ніж просто пиво. Він підписав оренду пивоварні в Дубліні… на хвилиночку — на 9 000 років. Так-так, дев’ять тисяч! Це офіційно найбільш оптимістична угода в історії пивоваріння.

Спочатку Guinness був звичайним елем, але з часом пивовари перейшли на стиль “стаут портер” — міцне темне пиво з глибоким смаком, нотами карамелі, шоколаду й легким димком. І от з того моменту весь світ дізнався, що пиво може бути не просто напоєм, а густим, кремовим досвідом.

Guinness не просто бренд — це частина ірландської ідентичності. У Дубліні навіть є музей Guinness Storehouse, де можна дізнатися все про пиво — від ячменю до келиха (і випити з панорамою на місто, бо як інакше?).

А ще Guinness — пиво, яке, за чутками, «лікарі прописували» вагітним у середині XX століття. Чому? Бо «залізо»! Не перевірено, але звучить дуже по-ірландськи.

🥩 Інгредієнти для гастрономічної поеми:

• 8 свинячих ковбасок від м’ясника (не з супермаркету, ми ж не варвари)
• Трошки олії — для золотавого фінішу
• 2 цибулини — порізати, поплакати, і йти далі
• 1 щедра ложка вершкового масла (для душевності)
• 2 ст. л. борошна (на випадок, якщо ви мрієте про соус, а не суп)
• 1 ч. л. коричневого цукру (для солодкого життя)
• 200 мл овочевого бульйону + 200 мл Гіннеса
  (або, як у мене: «а давай бухнемо всю пляшку пива, а бульйон залишимо на потім» — і це спрацювало)
• Майоран, чебрець, лавровий лист, часник — трави для обряду кулінарного зцілення
• Крапелька вустерширського соусу — бо без нього в соусі щось не те
• Сіль, перець — але з розумом, ковбаски самі по собі вже «солоненькі»
• На гарнір: картопляне пюре з хроном, журавлина (якщо ви гурман) і ще трохи пива (якщо ви реаліст)

🔥 Тепер готуємо — як шеф, але з пивом:

1. Духовка на старт — 160°C. Ви вже в шапці, ковбаски вже в пательні.
2. Обсмажте ковбаски до золотистої скоринки. Не поспішайте — ковбаска має відчути любов.
3. Вийміть ковбаски, а в ту ж сковорідку киньте масло. Цибуля йде слідом — смажити, поки вона не скаже «досить».
4. Додайте борошно. І змішуйте, доки воно не стане схоже на щось смачне. Потім — цукор, часник, трави, вустершир.
5. Головне шоу: деглазування пивом. Залили — і спостерігаємо, як звичайна цибуля перетворюється на соус-богиню.
6. Долийте бульйон (або ще трохи пива, ми ж дорослі люди), поверніть ковбаски.
7. Накрили, в духовку, і забули на 50 хвилин. Або на 2,5 години, як я — бо чим довше, тим густіший соус, тим глибше щастя.
8. Подавайте гарячим. А ще краще — з гарячим пюре і холодним Гіннесом.

Смачного! І пам’ятайте:

Життя коротке, ковбаски — смачні, а пиво — не для зберігання, а для приготування (і трошки для дегустації на кухні під час процесу). Юлька була тут 🍺🥔🥳