Пиріг із печеними грушами, або як вразити гостей і не втратити здоровий глузд

Рецепт австралійського шеф-кухаря Ніла Перрі набагато простіший, ніж здається. Серйозно — звучить, ніби готується в три зміни з командою су-шефів, але ні. Ви можете легко розділити приготування: спечіть корж і сироп напередодні, а груші – в день подачі. Так ви почуватиметеся організованішими, ніж ваш щоденник на 1 січня.

Сироп зберігатиметься в холодильнику 3 дні, а груші будуть ще смачнішими наступного дня — як хороше вино або мем, який з кожним переглядом смішніший. Ви також можете приготувати все в той самий день, це не складе великих зусиль. Якщо, звісно, не рахувати головної складності — не з’їсти груші одразу після запікання.

Поєднання вологих, ароматних тістечок з карамелізованими грушами, смачного сиропу (який я дуже рекомендую додавати до морозива, інших тістечок, а можливо, навіть до кави, якщо життя надто сіре) та ложки крем-фреш замість звичайних вершків – це просто сенсація! І не соромтесь казати, що це ваш авторський рецепт — Ніл Перрі далеко, а гості близько. 😉

Для печених груш: (вау-ефект з мінімумом зусиль)

• 4 груші, розрізані навпіл, без серцевини (можна використовувати ложку для дині, або будь-який кухонний девайс, який нагадує вам зброю з «Зоряних війн»)
• 80 мл Сотерн
• 2 ст. л. оливкової олії
• 2 столові ложки цукру

Розігрійте духовку до 190°C.
Викладіть половинки груш у жаростійку форму, збризніть оливковою олією, додайте соус Сотерн та посипте цукром. Випікати приблизно 45 хвилин, дати охолонути. Не з’їсти — це буде ваш головний виклик.

Для сиропу: (ака «еліксир щастя»)

• 115 г цукру
• 2 ст. л. води
• 125 мл Сотерн

Нагрівайте цукор і воду в глибокій каструлі, поки цукор не почне карамелізуватися і не стане бурштинового кольору — як сонце в липні, тільки гарячіше. Не забувайте про головне: карамель не повинна підгоріти, інакше вона буде надто гіркою — як перший шлюб.

Зніміть каструлю з вогню та обережно (воно буде сильно бризкати, наче образлива правда) влийте вино, добре перемішайте, якщо необхідно. Знову нагрівайте, поки шматочки карамелі не розчиняться.
Дайте готовому сиропу охолонути. А самі в цей час можете зробити глоток вина — якщо вже відкрили пляшку, то чому б ні?

Для торта: (той, що не залишає шансів на “тільки один шматочок”)

• 115 г цукру
• 2 яйця
• 185 мл оливкової олії
• 125 мл Сотерн
• 80 мл молока
• 1 ч. л. ванільного екстракту (моє доповнення — тому що трохи магії ще нікому не завадило)
• дрібно натерта цедра 2 органічних лимонів
• 185 г борошна
• 2 ч. л. розпушувача (спочатку 2,5 ч. л., пиріг добре піднімається і без нього — як тісто на ентузіазмі)
• дрібка солі (від мене — бо навіть у солодкому житті має бути трохи солі)

Розігрійте духовку до 180°C.
Добре змастіть форму для випічки розміром 11 см х 22 см і застеліть дно пергаментним папером (пергамент — як страховка: краще мати, ніж шкодувати).
Збийте яйця з цукром до утворення піни, додайте олію, молоко, вино, ванільний екстракт та цедру лимона і збийте ще трохи — головне, не впасти у транс від аромату.

Нарешті, додайте борошно, розпушувач і сіль. Більше не збивайте, просто перемішуйте до однорідної маси — не як в житті, а як у рецептах: чітко, впевнено, спокійно.
Вилийте готове тісто у форму та випікайте приблизно 45-50 хвилин (перевірте зубочисткою — якщо чиста, ви чемпіон).
Вийміть страву з духовки.
Дайте готовому пирогу постояти у формі приблизно 10 хвилин, потім вийміть його — не як колишнього, а обережно й з повагою.

Фінальний штрих:

Змастіть теплий пиріг невеликою кількістю сиропу — трохи блиску ще нікому не завадило.
Зверху посипте печеними грушами, ложкою збитих вершків або, як я, крем-фреш — бо чому б не ускладнити життя збитим щастям?
Полийте рештою сиропу та подавайте. А далі — головне: не зʼїсти одразу весь.😄